Що залишилося споживачеві від молока?

Від народження і все життя молоко звичний продукт в раціоні харчування людини. Лікарі рекомендують вживати його для зміцнення опорно-рухового апарату та імунної системи, якщо немає протипоказань щодо непереносимості. Сьогодні вітчизняний ринок представляє широкий асортимент молочної продукції, де споживачеві є з чого вибрати.

 

Однак сьогодні ведуться суперечки серед дієтологів щодо настільки корисного впливу на організм молока, а то і навпаки. Навіть так зване «безлактозное» та «органічне» молоко має негативні ефекти.

 

До складу коров'ячого молока входять понад 100 різних сполук, в тому числі основними є: вода — 87,5%, білки (зокрема бета-казеїн) — 3,5%, вуглеводи (лактоза) — 4,8%, жири — 3,5-4,2% і мінеральні речовини — 0,7%.

 

Основним білком молока є казеїн, який буває трьох типів: альфа-, бета - та каппа-казеїн. У свою чергу, бета-казеїн має дві форми: А1 і А2.

 

В 1 л коров'ячого молока в залежності від породи може міститися близько 9-12 г бета-казеїну

 

«Один з молочних білків, а саме бета-казеїн, може бути різним. Це пов'язано з тим, що корови мають різну структуру гена, який його кодує. Різниця між білками — тільки в одну амінокислоту! Це суттєво впливає на процеси перетравлення молочного білка в організмі людини — з білка А1 в нашому шлунково-кишковому тракті утворюється невелика молекула казоморфин, яка може заподіяти шкоду здоров'ю», — розповідає ст. наук. співробітник Інституту фізіології ім. А. Богомольця.

 

Вважається, що спочатку за своєю кількістю переважали корови, які давали молоко А2, проте близько 10 тис. років тому в геномі корів відбулася мутація, яка викликала цю різницю. Ця мутація випадковим чином була підхоплена в процесі селекції великої рогатої худоби і дуже швидко поширилася у світі, особливо в Європі.

 

В цілому, з однієї склянки молока об'ємом 250 мл можна отримати близько 0,1 г казоморфина, а це досить багато. Проблема молока А1 полягає в тому, що казоморфин може зробити негативний вплив на здоров'я людини.

 

«Казоморфин вміє активувати спеціальні рецептори — морфиновые. Вони є в багатьох тканинах і органах, починаючи з кишечника і закінчуючи мозком, — пояснює Т. Древицька. — Є експериментальні і клінічні дані про те, що казоморфин пов'язаний з розвитком діабету, запалень, інфаркту міокарда, порушень травлення, аутоімунних і навіть онкологічних захворювань, призводить до погіршення когнітивних і розумових здібностей».

 

Також експерт зазначає, що різним людям доцільно вживати різне молоко — комусь А2 (переважній більшості людей), а іншим — А1. Саме тому молочну продукцію після генотипування варто маркувати, створювати окремі лінії молочних продуктів.

 

Перше спрямоване комерційне виробництво молока А2 відбулося в Новій Зеландії. Там була заснована компанія А2 Milk, яка ще в 2000 році запатентувала метод визначення типу бета-казеїну в молоці. Такий підхід дозволив відокремити породи корів А1 від А2.

 

В Україні мало хто з виробників виконує перевірку типів бета-казеїну. Враховуючи історичну поширеність порід корів А1 на європейській частині континенту, можна вважати, що фактично майже все молоко, представлений на вітчизняному ринку, відноситься до типу А1. В Україні майже немає спрямованої селекції і розведення порід корів А2.

 

«Маркування відсутнє, тому що в Україні ніхто не проводить масштабне генотипування корів, немає поділу корів за цим генетичним ознакою, і усе молоко на фермах зливається в одну цистерну, — каже Тетяна Древицька. — Ми перевіряли — всі молочні продукти з полиць наших супермаркетів, а також спортивне дитяче харчування містять обидва генетичних варіанти, А1 і А2. Споживач не зможе без додаткового аналізу відрізнити А1 і А2 молоко, так само як органічне або безлактозное».

 

Але в Україні все ж є ферми і приватні господарства, генотипи корів в яких вже відомі.

 

Щоб встановити тип бета-казеїну, який присутній в молоці певної породи корів, потрібно провести детальний лабораторний аналіз, який виконується протягом доби.

 

Т. Древицька розповіла, що вони з колегами створили проект «Angel Milk», завданням якого є популяризація ідеї створення А2 продукції в Україні, генотипування корів, молоковмісних продуктів, дитячого і спортивного харчування, а також відділення корів і молока з різними генетичними ознаками.

 

«За час існування нашого проекту був розроблений, запатентований та впроваджений у діагностику сучасний метод лабораторної діагностики генів ВРХ на наявність варіанта А1 або А2», — розповіла вона.

 

Тому ще одним викликом для агровиробника може стати запровадження системи обов'язкового маркування молочної продукції на А1 і А2, подібно до того, як це зробили з органічним і безлактозным молоком, щоб споживач мав повне уявлення про товар та його можливий вплив на власне здоров'я.