Екологія в лідерах рейтингу загроз для українців.

Забруднення навколишнього середовища в 2019 році вийшло на перше місце в списку загроз майбутнім поколінням. Війни і конфлікти, які лідирували в 2014 і 2017 роках, відійшли на другу сходинку.

 

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного економічного форуму і UDP Renewables спільно з центром дослідження громадської думки Socis.

 

Таким чином, «забруднення навколишнього середовища», яке в 2014 і 2017 роках турбувало 34,1% і 35,4% відповідно, тепер стало актуальним для 57% опитаних українців. «Вичерпання природних ресурсів» піднялося з 5 на 3 позицію (32,2%). Очевидно, актуальність екологічних питань у свідомості українців відчутно зросла порівняно з 2014 і 2017 роками.

 

Головними екологічними проблемами для України були названі наступні:

 

— проблеми зі сміттям — 57,5%;

 

— вирубка лісів — 56,4%;

 

— забруднення річок — 54,4%;

 

— забруднення повітря — 45,4%;

 

— забруднення ґрунтів — 25,3%.

 

Разом з тим, 76,8% українців переконані, що заходи по поліпшенню екологічної ситуації в Україні повинні фінансуватися державою. 60,4% покладають на владу роль ініціатора екологічної політики.

 

Однак тільки 17,4% українців позитивно оцінюють діяльність української влади в реалізації екологічної і природоохоронної програми, а 49,8% оцінюють діяльність влади на цьому полі негативно.

 

«Такі протиставлення показують непослідовність українців в питаннях вибору суб'єкта відповідальності за питання охорони навколишнього середовища, тобто, українці схильні перекладати відповідальність за стан навколишнього середовища на владу», — вважають дослідники.

 

Зросла кількість людей, які займаються елементарної модернізацією власних приміщень і ресурсозберігаючими практиками. На 5-12% за майже кожному показнику.

 

Крім того, можна говорити про збільшення кількості українців, які не тільки заявляють про свою готовність діяти для покращення навколишнього середовища, а вже беруть участь у подібних заходах. Отже, 64,9% респондентів заявляють про те, що прибирають території біля своїх будинків, 61,9% обмежують використання електроенергії, 53,8% зменшують щоденне споживання води і т. п. 66,8% опитаних готові до заміни вікон для теплозбереження, 55,1% — до заміни приладів освітлення на більш енергоефективні, 45,3% — до встановлення лічильників теплопостачання. Тільки 7% опитаних встановлюють альтернативні джерела енергії, такі як сонячні батареї, вітрові генератори і т. п.

 

«Цікаво, що люди заявляють про свою готовність і практичному участь у заходах щодо збереження стану навколишнього середовища. Однак, коли мова заходить про те, скільки вони готові заплатити за те, щоб отримувати більш еко-позитивні послуги, кількість зацікавлених істотно падає. Наприклад, готовність до відмови від одноразового пластику артикулюють 89,4% опитаних, а от готовність платити 200 грн в місяць за ефективну і безпечну переробку побутових відходів артикулюють вже 32,2% українців. При тому що головною екологічною проблемою в країні українці вважають саме проблему зі сміттям. А 62,1% українців оцінюють ситуацію з утилізацією та переробкою сміття в Україні як незадовільну», — додають автори дослідження.

 

67,2% респондентів заявляють про свою готовність платити більше за споживання енергії, виробленої за екологічно чистими технологіями. 28% українців заявляють про однозначної неготовність платити більше за споживання енергії, виробленої за екологічно чистими технологіями.

 

«37,3% не готові витратити ні копійки сукупного доходу сім'ї на комплекс заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в країні», — підкреслюється в результатах.

 

73,2% українців заявляють про свою готовність діяти для поліпшення стану навколишнього середовища. При цьому 26,4% опитаних не підтримують поступова відмова від нафтогазових джерел енергії (вугілля, природний газ, нафта, мазут, бензин). 20,6% проти відмови від атомної енергетики. А 4,8% є противниками розвитку відновлюваної енергетики в Україні.

 

«Незважаючи на це, 20,6% опитаних все ж готові віддавати до 5% сукупного доходу сім'ї на заходи з покращення екологічної ситуації, 10,6% опитаних готові направити на ці цілі 6-10% сукупного доходу сім'ї, а 7% респондентів — 11% і більше», — уточнили автори опитування.