Інновації та АПК: Краще співробітництво.

 

 

Дві найперспективніші на сьогоднішній день галузі вітчизняної економіки – сільське господарство та IT. Це бізнес-протилежності, які перебувають на різних полюсах технологічного прогресу: існуюча в онлайн індустрія і максимально приземлена робота, прив'язана до місця та часу. Деяка архаїчність і консервативність, втім, не заважає сільському господарству генерувати 17% ВВП і 40% валютних надходжень.

 

Всі ці показники, а також високі прибутки учасників сільгоспринку досягаються в основному завдяки технологічним проривам, а куди більш прозаїчним галузевими факторами, основним з яких є низька ціна на оренду землі.

 

За експертними оцінками, близько 40 000 фермерських господарств інноваційні технології на постійній основі застосовують не більше 10%.

 

Двигуном науково-технічного прогресу, як, втім, і багато чого іншого в АПК, є агрохолдинги. Великі компанії не боятися витратитися на інновації не тільки у виробництво, але і у всі супутні сфери – управління ресурсами, кадрами, закупівлями і т. д. Витрати на високотехнологічні розробки у найбільших гравців становлять $5-7 на кожен гектар. Наприклад, інноваційний бюджет одного з найбільших агрохолдингів – МХП – за 2018 рік був на рівні $2,5 млн.

 

Швидкість впровадження нових технологій, як правило, обернено пропорційна масштабу компанії – з-за складнощів в управлінні, звичайних для великих господарств.

 

Ще одна проблема – соціальна. Зростання технологічності виробництва автоматично призводить до скорочення потреби в співробітниках. За розрахунками компанії McKinsey, до 2030 року поточне кількість робочої сили може бути скорочено на 15% через роботизації, як результат, підвищення продуктивності праці. Зворотний бік – збільшення заробітних плат для решти щасливчиків.

 

Проте ключовий і самий основний фактор, що гальмує інновації в сільському господарстві, – людський. Мова не про усвідомленому шкідництві (хоча бувають і такі випадки).

 

Проблема у відсутності компетентних співробітників, здатних керувати надскладною технікою та/або системами, а також небажання нести за неї відповідальність – часто механізатори і трактористи просто бояться сідати за кермо або доторкатися до клавіатури, розуміючи, що ціна помилки тягне на десятки тисяч доларів.

 

Тим не менш впровадження технологій – безальтернативний варіант розвитку аграрного бізнесу. За словами генерального директора HarvEast Дмитра Скорнякова, будь-які інноваційні напрацювання в компанії спочатку відпрацьовуються на пілотних проектах – таким чином тестується їх ефективність.

 

«Наприклад, якщо збираємося встановити на техніку якесь додаткове обладнання, то пробуємо це робити на декількох машинах, дивимося, як воно працює. На практиці часто буває, що деякі заявлені параметри або не працюють, або працюють не так, як очікували, – не дають ефекту, – сказав він в одному з недавніх інтерв'ю – У нас математика така: із 100 ідей всього 50 проходять перевірку у пілотному проекті. Тільки половина пілотних проектів доходять до масового впровадження, а з цієї половини – 2/3 приносять бізнесу реальну користь».

 

Богдан Данилишин, член ради НБУ, коментує, що, незважаючи на провідну роль АПК, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві. Причини – деіндустріалізація аграрного виробництва, невисока врожайність сільгоспкультур, надмірна зайнятість і нераціональна організація виробництва. При цьому найбільший потенціал для впровадження технологій він бачить якраз у середніх фермерських господарств, які більш адаптивні і здатні на швидкі зміни.

 

Сказати, що аграрний комплекс України далекий від інновацій, було б невірно. Хрестоматійний вже приклад застосування технологій в АПК – дрони. У сільському господарстві його застосовують для контролю використання ресурсів, внесення добрив, контролю посівів – агромоніторінгу полів, в результаті якого можна отримати вичерпну характеристику посівів аж до наявності бур'янів або потенціалу врожайності. Як констатують у компанії DroneUA, одному з найбільших операторів комерційних дронов, близько 96% замовлень в їх пакеті – це аграрні обльоти.

 

У дослідженні Agrohub Innovation Agenda, яке охопило понад 150 топ-менеджерів агрокомпаній з банком землі різного масштабу, виділено три основних пріоритети інноваційності українських аграріїв.

 

Перший – точне землеробство. Популярність пояснюється в першу чергу виразним економічним ефектом: застосування технології дозволяє заощадити в середньому 15% добрив, палива та ЗЗР, оптимізувати управління полем. Другий пріоритет – інновації в облік і аналіз полів. Третій напрямок – ERP-системи управління компанією, які дозволяють контролювати розрізнені земельні масиви по всій території країни і управляти великою кількістю людей. Звичайно, ніякі технології не відшкодують відсутність дощу. Однак вони допоможуть мінімізувати наслідки посухи.

 

У світі аграрні технології вирішують більш глобальні завдання. Штучне м'ясо, вертикальні ферми, виведення нових сортів рослин – і все це за непорівнянні з внутрішньоукраїнськими суми. У сфері селекції рослин загальносвітовий показник витрат на інновації – не менше 15% від обороту. Компанія Corteva Agriscience, що спеціалізується на продуктах і технологіях для фермерів протягом останніх двох років, інвестувала більше $2 млрд у цифрові розробки: гроші були витрачені на науково-дослідну роботу, обладнання лабораторій і діджитал.

 

Основна відмінність українських високотехнологічних рішень від загальносвітових – в їх фокусуванні. В Україні технології спрямовані на посилення контролю та протидія розкраданню, в той час як зарубіжні ставлять своєю метою збільшення врожайності і загальної ефективності виробництва.

 

Топ-3 прикладів інновацій в АПК: 

 

Плавуча ферма в Нідерландах

 

Плавучий молочний завод у Роттердамі на мілководді бухти Мервехафен являє собою платформу, на якій міститься 40 корів. Продуктивність – близько 1000 літрів молока в день.

 

80% раціону формується з харчових відходів або вирощують там же, на розташованої на платформі плантації. Гній прибирають роботи і направляють його на добриво або на біоенергію. Проект не є повністю комерційним, а скоріше демонстрацією концепції. Але поставлені перед ним завдання – в тому числі залучення уваги громадськості – виконав.

 

Биопластиковая упаковка з шкіри тварин в Ісландії

 

Ісландська дизайнерська студія At10 розробила биопластичную упаковку для м'ясних продуктів, яка робиться з шкіри тварин. Розробники виходили з того, що якщо вже сельхозживотному судилося загинути, то хай воно використовується максимально ефективно.

 

Шкіру кип'ятять, домагаючись виділення колагену і желатину, а утворилося гелевидний речовина відливається у будь-яку необхідну форму. Упаковка Bioplastic Skin прозора і на вигляд не відрізняється від пластикової.

 

Новинка виконує утилітарну функцію, а також зменшує відходи тваринництва.

 

Ергономічна винна пляшка для інтернет-магазинів

 

Не менше 20% всіх покупок алкоголю в Європі здійснюється онлайн. Доставка такої продукції є однією з головних проблем алкогольного e-commerce – з-за крихкості і тяжкості традиційних скляних пляшок.

 

Британська компанія Garcon Wines представила плоску пляшку вина з небиткого і екологічно чистого матеріалу (переробляється пластику), застосування якої дозволить заощадити на транспортуванні.

 

Така пляшка, вміщуючи стандартні 0,75 вина, важить на 87% менше звичайної винної тари.