Історія одного потепління.

Пандемія прийшла не одна. Слідом за коронавірусом 2020 рік обіцяє  планеті пожежі, потоп, неврожай і біблійне нашестя сарани. Природні катаклізми загрожують голодом бідним країнам і серйозними проблемами Європі і США, попереджають метеорологи та міжнародні організації.

 

Світовий океан нагрітий як ніколи, в Європі та Америці набирає обертів посуха. У бідних країнах намічається найбільший гуманітарна криза століття, за визначенням ООН. А багатим загрожують повені, неврожай і видатний сезон ураганів.

 

Навіть якщо у країни, що постраждала від повені, посухи чи урагану, є гроші на ліквідацію наслідків стихії і відновлення, купити і довезти необхідне для цього зараз складніше, ніж коли б то не було. Світова торгівля та транспорт скуті коронавірусом. Контейнеровози і суховантажі стоять на рейді, літаки не літають.

 

Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало її до останнього часу — глобальне потепління, на яке вчені покладають провину за почастішали природні катаклізми.

Згідно з даними найбільшої у світі бази даних про клімат Землі, американського National Centers for Environmental Information (NCEI), в березні 2020 року планета рекордно нагрілася: лише один раз за весь час спостережень з 1880 року температура відхилялася сильніше від середньої.

І це незважаючи на всесвітній карантин, з-за якого стали транспорт і промисловість.

 

Попередній березневий рекорд був зафіксований у 2016 році на тлі Ель-Ніньо — феномену підвищення температури води в тихоокеанських тропіках, чреватого екстремальної спекою влітку і морози взимку.

На цей раз і без Ель-Ніньо моря рекордно нагріті — світовий океан у березні був на 0,8 градуса тепліше середнього значення для цього місяця.

А чим тепліше океан, тим потужніше утворюються в ньому урагани.

 

До того ж, над перегрітими морями ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу і викликає посуху. Підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити й спалити ліси басейну Амазонки.

 

Глобальне потепління небезпечно не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої в звичною програмою погодних явищ, попереджають вчені. Спека раптом стає нестерпнішим, холоду — суворіший, вітер обертається ураганом, а дощ — потопом.

 

Минулий рік тому прикладом.

Згідно з найсвіжішими даними європейського центру Copernicus Climate Change Service (C3S), 2019 рік в Європі було найспекотнішим за всю історію спостережень. Але це не означає, що європейці здали макінтош в утиль і розкупили сонцезахисний крем. Нехай лютий, червень і липень були відзначені небувалою спекою, листопад приніс рекордні опади і масштабні повені.

І картина ця не нова. В цілому в Європі на неповні два десятиліття поточного сторіччя довелося 11 з 12 рекордно спекотних років.

Поточний рік не виняток.

В самому центрі Європи — в районі Женеви і Гренобля дощу не було більше 40 днів — останній раз таке траплялося в кінці XIX століття. І тільки на цьому тижні нарешті небеса.

 

Рівень водосховищ на Україні і в Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла до такої міри, що фермери б'ють на сполох.

 

Посуха вразила не тільки Європу. Аргентинські пампаси і американські прерії теж зневоднені.

У США з місцевої п'ятибальною шкалою посуха другий страшною мірою вже спостерігається в Техасі, Каліфорнії і Орегоні, а «дуже сухо» (третя ступінь) у десятці штатів, в основному на півдні, біля мексиканського кордону, у центрі і на північному заході: від Алабами до Вашингтона.

Але незважаючи на це, говорити про шкоду врожаю ще занадто рано. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур — основи живлення більшості жителів планети і худоби. І загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим.

Крім того, завдяки блискучій врожайності минулого року світові засіки переповнені зерном — запаси на рекордному рівні.

На цьому варто було б заспокоїтися і розійтися, але у справу втрутився непроханий гість — коронавірус. З-за пандемії неприємна, але терпимий до звичної дійсності ситуація заграла новими фарбами.

Пандемія порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. Ні літака, ні контейнера не знайти. Перевезення різко скоротилися.

 

А урожай тим часом гниє на полях, оскільки сільське господарство — один з головних наймачів трудових мігрантів. Однак з-за карантину збирачі кави не можуть дістатися до плантацій в Латинській Америці, марокканців не пускають в Іспанію збирати полуницю, а румуни і болгари не поспішають в Британію та Німеччину.

Все це пахне новим продовольчою кризою. Але на відміну від попередніх двох 2007-2008 і 2010-2012 років, на цей раз проблема не в нестачі їжі. Її якраз в надлишку. Тепер проблема в тому, як її зібрати і розвезти по супермаркетам.

 

Загроза продовольчої кризи укупі з пандемією коронавіруса обертається для багатих держав серйозними витратами і розвиває схильність до протекціонізму.Це відмінний привід скоротити допомогу бідним країнам, на яку давно озброїлися популісти: навіщо допомагати далекій Африці, обурюються вони, якщо у нас в Детройті і Ліверпулі бездомні голодують і хворіють на ступенях бутиків.

 Гіршого часу для таких настроїв важко було придумати.

 Навіть без пандемії смертельного вірусу 2020 рік обіцяв світу найбільший гуманітарну кризу з часів Другої світової війни, попереджав світових лідерів задовго до появи Covid-19 виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі.

 

 А тепер в результаті «ідеального шторму» три десятка бідних країн в цьому році можуть зіткнутися з масштабним голодом.  Люди будуть вмирати десятками і сотнями тисяч, і щоб цьому запобігти, допомогу не тільки ні в якому разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, каже Бізлі.

 За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 млрд осіб - кожен восьмий житель планети.  А через викликаного коронавірусів кризи їх число зросте ще на 130 млн тільки за 2020 рік.  Бізлі попереджає: голодувати будуть 265 мільйонів чоловік.