Яка освіта насправді необхідно аграріям майбутнього.

 

Бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук в дитинстві мріяв піти по стопах батька і стати інженером-механіком сільського господарства. Він навіть не міг уявити, що через багато років його професія вимагає не меншого знання технологій, ніж престижна IT-галузь. А, займаючи посаду керівником великого аграрного підприємства, він буде впливати на одну з найважливіших галузей української економіки.

 

Президент IMMER Group Ірина Мірошник зацікавилася агротехнологіями, так як розуміла їх важливу роль у майбутньому населення світу, і зараз підприємство працює над удосконаленням технологій упаковки продуктів. А без постійного навчання її задум неможливо було б здійснити.

 

Олександр Вержиховський зміг знайти справу за інтересами завдяки навчанню на декількох освітніх програмах і в вузах. Зараз він операційний директор IMK, хоча починав вчитися на ветеринара. 

 

Сьогодні в аграрному секторі України задіяні майже 3 млн осіб. Це близько 18% офіційно працевлаштованого населення країни. Агроспециалистов готують у 36 вищих навчальних закладах, де зараз навчаються близько 250 000 студентів. Для багатьох з них може стати відкриттям, яка реальна робота аграрія. Адже вона вимагає нових знань, умінь, які неможливо отримати в рамках базової вищої освіти. Галузь відчуває гострий дефіцит якісної компетенції фахівців. 

 

Ми спробували з'ясувати, яку освіту насправді необхідно аграріям, щоб стати кращими з кращих. Про своєму професійному шляху розповіли топ-менеджери агропідприємств та партнери проекту «Агрокебеты» – президент IMMER Group Ірина Мірошник, бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук та операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.

 

Де навчаються найкращі?

 

Вже кілька років компанію IMMER Group очолює Ірина Мірошник. Вона входить в список 100 бізнес-послів України, 100 найвпливовіших жінок України, а також є ментором освітньої програми «Агрокебеты». Очолювана Іриною компанія вже майже 25 років виробляє упаковку, а значить, виступає важливою частиною ланцюжка виробництва продуктів харчування. Київське підприємство IMMER УКРПЛАСТИК випускає різні види складних плівок і продуктів. У тому числі – єдині в Україні у своєму сегменті біорозкладані плівки для мульчування, які пройшли міжнародну сертифікацію і вважаються екологічним та інноваційним рішенням.

 

Аграрна галузь зацікавила Ірину саме із-за глобального значення, особливо в умовах зміни клімату та зростання населення.

 

Втім, президент IMMER Group в університеті навчалась не на аграрія. Ірина Мірошник отримала вищу освіту в Київському національному університеті ім. Шевченка та Інституті економіки та прогнозування НАН України. Має дипломи «Прикладна математика» і «Право», а також вчений ступінь доктора філософії в галузі права. Вона вважає, що в освіті немає кінцевої зупинки, а академічного профільної освіти недостатньо, щоб стати кваліфікованим фахівцем у своїй сфері. Світ швидко змінюється, а знання стрімко застарівають. «Деякі фермери досі мислять категоріями XIX століття. Але насправді ця галузь за технологічності та інновацій може дати фору багатьом традиційно наукомістких сфер. І в університетах про це не розкажуть», – вважає Ірина. І тим, хто хоче бути в авангарді, радить шукати додаткові джерела знань, у тому числі й з інших областей.

 

Бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук починав кар'єру в агросекторі з роботи тракториста. Він виріс у родині інженера-механіка сільського господарства, тому спеціальність вибирав свідомо. Отриманих в Аграрному університеті на факультеті механізації сільського господарства знань було достатньо, щоб почати роботу в галузі. Однак на цьому Станіслав не зупинився, після Аграрного він протягом трьох років проходив практику за кордоном – у Великобританії і Данії. Потім отримав другу вищу освіту в Київському національному університеті ім. Шевченка на відділенні правознавства, де вивчав земельне право.

 

Роботодавець оцінить навички спілкування, вміння відстоювати свою думку, здатність адаптуватися до динамічної середовищі. Однак вчитися професії також доведеться дуже швидко.

 

Як швидко підвищити кваліфікацію?

 

Корисним навиком сучасного керівника Олександр вважає вміння знаходити потрібну інформацію і відокремлювати першорядне від другорядного. Знання та навички, якими кожен з нас володіє і які складають нашу цінність на ринку праці сьогодні, завтра можуть бути замінені комп'ютерною програмою.

 

Що стосується джерел інформації, операційний директор IMK радить вчорашнім випускникам на першому етапі «вичавити» максимум з досвідчених колег. «Не соромтеся їх питати, цікавитися, супроводжувати. У багатьох компаніях (у тому числі і в нашій) цей процес формалізований. Молодим фахівцям призначають кураторів, готових ділитися знаннями», – розповідає Олександр Вержиховський. Якщо у компанії немає, задавати питання можна і потрібно безпосередньому керівникові.

 

Станіслав Сторожук вважає, що основи професії можна здобути в університетах, а закріплювати знання потрібно на практиці. «По-моєму, було б добре повчитися пару років, а потім попрацювати в профільній сфері – це було б корисно для того, щоб зрозуміти, на що варто звертати увагу при подальшому навчанні», – зазначає він. Додаткові курси та тренінги ніколи не будуть зайвими, але практика дає набагато більше.

 

Ірина Мірошник в якості прикладу такого збалансованого і зваженого освіти для аграріїв, що дозволить швидко підвищити кваліфікацію, призводить магістерську програму «Агрокебеты».

 

Навіщо аграріям власна магістерська програма

 

Магістерська програма «Агрокебеты» з'явилася через нестачу кадрів, а ще – розуміння, що традиційна освіта в Україні не може забезпечити всі потреби галузі. Особливо на керівних посадах. Аграрії вирішили виховувати фахівців самостійно. За словами Станіслава Сторожука, агрокомпанії зацікавлені в отриманні позитивних результатів від навчання фахівців за цією програмою.

 

Менторами і викладачами програми є топ-менеджери агропідприємств України і компаній, пов'язаних з цим бізнесом, таких як Corteva Agriscience, МХП, Immer Group, IMK, New Holland, Cygnet Agrocompany та ін., науковці та представники державного сектора. Саме тут студенти отримують з перших рук інформацію про нові бізнес-підходи в галузі, які підвищать конкурентоспроможність української економіки у світовому масштабі. Зокрема, Ірина Мірошник як один з менторів освітньої програми розповідає про свій досвід побудови експортно орієнтованого бізнесу і вчить інтеграції принципів сталого розвитку в бізнес-модель компанії.

 

Олександр Вержиховський прийняв пропозицію стати ментором на проекті з-за того, що хотів, щоб у сучасних студентів була можливість, якої у свій час не було у нього, – паралельно з теоретичною підготовкою мати доступ до практикам, реальним керівникам реальних агропідприємств. Тільки так можна отримати відповіді на питання, що ґрунтуються на практичному досвіді, а не на знаннях, отриманих з книг.

 

Перспективними навчальними програмами Олександр Вержиховський вважає все, що пов'язано з автоматизацією виробничих і бізнес-процесів, а також з інноваціями в агросекторі. Зокрема, те, що стосується оптимізації документообігу, переведення всіх процесів на ІТ-рейки, впровадження нових програмних рішень в агровиробництво, робототехніки, впровадження різноманітних елементів точного землеробства.

 

Ірина Мірошник, зі свого боку, радить кілька освітніх програм для майбутніх фахівців в агросфері. По-перше, проект Глобального договору ООН «UN Global Compact Academy».Він створений для бізнесу і допомагає компаніям якісно і послідовно впроваджувати принципи і цілі сталого розвитку в повсякденній діяльності, говорить експерт.  По-друге, бізнес-школи при відомих американських університетах, зокрема The University of Chicago Booth School of Business.  По-третє, МВА-програми від Київської школи економіки.